З такою малою кількістю людей можна було б подумати, що Арктика стане зоною, вільною від пластику, але нове дослідження показує, що це не так вже й далеко від істини. Дослідники, які вивчають Північний Льодовитий океан, знаходять пластикове сміття всюди. За словами Тетяни Шлоссберг з The New York Times, арктичні води схожі на звалище пластику, що плаває разом з океанськими течіями.
Пластик був виявлений у 2013 році міжнародною командою дослідників під час п'ятимісячної навколосвітньої подорожі на борту дослідницького судна «Тара». По дорозі вони брали проби морської води для моніторингу забруднення пластиком. Хоча концентрація пластику загалом була низькою, вона була виявлена ​​в одному конкретному районі в Гренландії та на півночі Баренцевого моря, де концентрація була надзвичайно високою. Вони опублікували свої висновки в журналі «Science Advances».
Схоже, що пластик рухається до полюсів вздовж термохалінного кругообігу – океанічної течії типу «конвеєрної стрічки», яка переносить воду з нижньої частини Атлантичного океану до полюсів. «Гренландія та Баренцево море є глухими кутами в цьому полярному трубопроводі», – заявив у прес-релізі провідний автор дослідження Андрес Козар Кабаньяс, дослідник з Університету Кадіса в Іспанії.
Дослідники підрахували, що загальна кількість пластику в регіоні становить сотні тонн, що складається з сотень тисяч дрібних фрагментів на квадратний кілометр. Масштаб може бути ще більшим, кажуть дослідники, оскільки пластик міг накопичитися на морському дні в цьому районі.
Ерік ван Себілле, співавтор дослідження, розповів Рейчел ван Себілле в The Verge: «Хоча більша частина Арктики в порядку, є ще й Яблучко, є ця гаряча точка з дуже й дуже сильно забрудненими водами».
Хоча малоймовірно, що пластик буде скинутий безпосередньо в Баренцеве море (крижана водойма між Скандинавією та Росією), стан знайденого пластику свідчить про те, що він перебував в океані вже деякий час.
«Фрагменти пластику, які спочатку можуть бути розміром у дюйми або фути, стають крихкими під впливом сонячного світла, а потім розпадаються на все менші й менші частинки, зрештою утворюючи цей шматочок пластику розміром у міліметр, який ми називаємо мікропластиком», – сказав Карлос Дуарте, співавтор дослідження Кріс Муні з The Washington Post. «Цей процес триває від кількох років до десятиліть. Тож тип матеріалу, який ми бачимо, свідчить про те, що він потрапив в океан кілька десятиліть тому».
За словами Шлоссберга, щороку в океани потрапляє 8 мільйонів тонн пластику, і сьогодні у світових водах накопичується близько 110 мільйонів тонн пластику. Хоча пластикові відходи в арктичних водах становлять менше одного відсотка від загальної кількості, Дуарте сказав Муні, що накопичення пластикових відходів в Арктиці лише почалося. Десятиліття пластику зі сходу США та Європи все ще надходять і зрештою опиниться в Арктиці.
Дослідники виявили кілька субтропічних кругообігів у світовому океані, де має тенденцію до накопичення мікропластику. Зараз викликає занепокоєння те, що Арктика приєднається до цього списку. «Цей район є глухим кутом, океанічні течії залишають уламки на поверхні», – сказала співавтор дослідження Марія-Луїза Педротті у прес-релізі. «Ми можемо бути свідками утворення ще одного сміттєзвалища на Землі, не до кінця розуміючи ризики для місцевої флори та фауни».
Хоча зараз досліджуються деякі амбітні ідеї щодо очищення океанського сміття від пластику, зокрема проект Ocean Cleanup, дослідники у прес-релізі дійшли висновку, що найкращим рішенням є наполегливіші зусилля, щоб запобігти появі пластику в океані.
Джейсон Дейлі — письменник з Медісона, штат Вісконсин, який спеціалізується на природничій історії, науці, подорожах та довкіллі. Його роботи публікувалися в Discover, Popular Science, Outside, Men's Journal та інших журналах.
© 2023 Журнал Smithsonian Заява про конфіденційність Політика щодо файлів cookie Умови використання Рекламне повідомлення Ваша конфіденційність Налаштування файлів cookie